СЦЕНАРІЇ СВЯТ

Здрастуй, осінь золота,

урожайна і багата!

Сценарій свята урожаю

Вчитель

От і жовтень стоїть на порозі,
Розфарбовує гарно ліси.
Щедра осінь давно у дорозі —
І добра принесла, і краси…

І красою нам очі милує,
Тішать серце рясні кольори…
І врожаєм хорошим дивує,
Усміхається сонцем згори.

Господарює жовтень по всій землі, одягає в казкове вбрання усе навколо: і сади, і ліси, і луки і гори. То щедрим сонечком засвітить, то холодом завіє, то небо засиніє невимовною красою, а то сірими хмарами укриється і давай кропити рясним дощем, холодним і нудним, а вітер зірветься і починає трясти з дерев золоту красу осені. А вранці — глянеш у вікно, а на траві і квітах — сива паморозь ночувала і приморозила чарівні й пишні жоржини. А в затінку холод сховався і сидить, чекає, доки сонечко зайде за хмарку, тоді він одразу і розіллється повсюди, щоб дошкулити всім.

А сонечко ходить все нижче та нижче. Може, воно притомилося за літо? Може, воно хоче відпочити і тому нема в нього сили світити так яскраво і гріти землю? Мабуть, так. Воно все частіше спочиває десь за хмарою і не показується. Від того сумно і холодно. Та ось, коли воно вийде на чисте небо і усміхнеться промінцями чарівно і ніжно — все відразу засміється у відповідь, спалахне клен яскравим полум’ям жовтого листя, зашелестить червонястий дуб своїми листочками до сонця радісно і щасливо. А квіти розправлять пелюсточки, простягнуть замерзлі гілочки-рученята до сонечка, зігріють і проспівають веселу пісеньку — славу сонцю.

От і жовтень, такий чарівний і неповторний; то яскравий, то похмурий, урожайний, казковий і грибний.

Сьогодні ми зібрались своїми родинами, щоб більше дізнатись про осінь, про урожай, що збирають восени, проспівати їй славу, бо це ж перша осінь у школі для вас, діти! І хай вона буде для вас щасливою, доброю і неповторною, щедрою на радість. І хай запам’ятається перше свято у школі і дітям, і батькам на довгі шкільні роки.

Бо ж, якщо молодик з’явився у жовтні в сонячну днину, на чистому небі, то цілий місяць буде сонячно і світло. А коли з перших днів у школі на личках цвістиме посмішка, то, значить, шкільні роки будуть щасливими.

Стук у двері.

Вчитель. А хто там? Хтось запізнився?

Заходить дівчинка, одягнена у костюм ОСЕНІ. Вона на святі — Золота Осінь.

Осінь. Це я! Золота Осінь. Ви про мене так гарно говорили, от я і завітала до вас! Та не з порожніми руками, а з гарними дарунками, які порадують і дорослих, і діточок!

В руках у Осені кошик красивий з горіхами, вона пригощає ними всіх.

Осінь. А зараз я вам розповім, за якими ознаками чекати гарної осені:

  • Грім у жовтні — малосніжна осінь.
  • Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.
  • Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.
  • Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.
  • Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.
  • Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.
  • Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.
  • Грім у вересні — тепла і довга осінь.

В осінній день, в чарівну пору
Ти в ліс притишений пройдись.
І підніми голівку вгору —
У сине небо подивись.

Воно таке бездонне й чисте —
Злетіти хочеться увись!
Безмежне, гарне, урочисте…
Поглянь в блакить і усміхнись!

На тлі блакитного простору
Дерева в золоті стоять.
То ж підніми голівку вгору —
Там гуси-лебеді летять!

Осінь. А про осінь ви мені і пісеньку заспіваєте, правда, діти?

 

Осінь. Але осінь, діти, не завжди буває такою теплою і привітною, не завжди вона і суха. Це тому, що для землі і дощ потрібний, а для дерев і холоди, щоб вони встигли відпочити і приготуватися до наступної весни, ось тому часто на небо насувають сірі хмари, йде сумний, затяжний сірий-сірий дощ, тоді осінь втрачає кольори, стає теж сірою і сумною.

А щоб знати, коли такою буде осінь, я вам розкажу про ознаки холодної осені:

  • Рано замовкають сороки — буде рання осінь.
  • Ранній виліт птахів — холодна осінь.
  • Якщо достиглий овес знову зазеленів — осінь буде негожою.

Ось такі ознаки знає наш народ, та це ж не всі, бо є й інші, їх так багато, що всіх зразу і не запам’ятаєш, а поступово треба вчити. Але якою б вона не була, для вас осінь буде хороша, бо радує; людей хорошим урожаєм, добрим хлібом, картоплею, буряками, морквою, капустою і всім іншим. Я потрудилась у полі і на городі, в садах і у лісі, принесла хороші урожаї трудящим людям. Тим, хто любив працю, хто любив землю, буде що їсти взимку.

А зараз діти розкажуть вірші про осінь, бо ж вони, я знаю, вже багато встигли вивчити, бо вже школярі.

Осінь

А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугу не зникла.

Ще синє небо радістю цвіте
І хори коників співають стоголосо.
А вдень і не подумаєш про те,
Що вже в дворі стоїть красуня-осінь.

Цвітуть жоржини у моїм краю, —
Всі кольори ввібрали диво-квіти!
Земля ім віддає красу свою,
Та вже не довго їм палахкотіти…

Бо над вікном, ось, ластівок нема,
Лелеки в небі до тепла майнули.
Верба над річкою схилилася сумна,
Веселі літні дні давно минули.

2-га дитина

На землю осінь вже вступила,
Додолу листячко летить.
Гніздо лелече опустіло,
Тепер у ньому хмарка спить.

3-тя дитина. А я знаю про горобину.

Горобина уся червона,
Навіть листя червоне теж.
І висять перестиглі грона
У красі дивовижних пожеж.

 

Ніби все навкруги палає
І горить золотим вогнем.
Дуже гарно в гаю буває,
Коли сонце — осіннім днем!

4-та дитина

В лісі осінь. Так пахне грибами…
Жовте листя з берези летить.
Верби схилені над ставами.
У намисті калина стоїть.

 

Стало тихо. Пташок немає…
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листячком гай.

 

А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
В верховітті дубовім затужить
Й ненадовго затихне у нім.

5-та дитина

В синім небі срібні павутинки
Вітерцем гонимі, вдаль летять.
Діамантом росяні краплинки
На траві під сонечком блищать.

 

Бабине це літо відлітає
І теплінь за ним втіка туди.
Потім все в природі замовкає,
А за тим приходять холоди.

 

Я на тебе, осене, сердита,
Допустила ти таке дарма:
Є період бабиного літа,
А дідусевого літечка нема.

Осінь

Того літа не догнать, дитино,
Відлетіло в вирій, не вернуть…
Час летить нестримно і невпинно —
Серденьку малому не збагнуть…

Вчителька. Віршів, діти, ви багато знаєте, а зараз для гостей ми заспіваємо гарну пісню. Вітаємо всіх на нашому святі, хай воно вас радує віршем і піснею, а також тим урожаєм, що зібрали люди, та нашою виставкою.

1-й учень

От і вітер гуляє на волі,
З жовтим листям кружляє танок,
а у нас перша осінь у школі —
Це буквар, друзі, клас і урок.

2-й учень

Ми сьогодні зійшлися на свято,
Щоб здружитись, як добра сім’я.
Свят, нам кажуть, ще буде багато,
Як пісень навесні в солов’я.

1-й учень

Але осінь у жовтому листі
В цьому році найкраща у нас.
Глянь: калина в червонім намисті
Завітала сьогодні у клас!

2-й учень

Вперше в школі ми світ пізнаємо
І традиції наші, й буття.
В Україні усі ми живемо
І будуєм щасливе життя.

Троє дітей: посередині дівчинка в українському вбранні, а по обидва боки хлопчики в українському одязі виходять з хлібом на вишитому рушникові. У дівчинки — хліб, а у хлопчиків начеплена в’язка бубликів, у руках кошички з фруктами. Діти читають вірш.

Дівчинка

Хліб наш насущний, будь в нас довіку
В кожній родині, на кожнім столі.
В трудну годину і в радість велику.
Сійся, родися на рідній землі!

1-й хлопчик

Хлібом ми радо гостей зустрічаєм,
На рушникові рясному несем.
Все найдорожче, що в серденьку маєм,
Радісно друзям своїм віддаєм.

2-й хлопчик

Ми ж українці, душею багаті.
Працею славен народ наш завжди.
Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті
І не було в вас ніколи біди!

Хліб діти відносять до столу, де сидять гості, і вручають почесним гостям. А всі діти виконують пісню за вибором вчителя.

3-й учень

Щоб хліб в нас був і овочів чимало,
Всі вставали рано, на зорі.
Люди тяжко і старанно працювали.
Українці — справжні трударі!

4-й учень

А тепер вже можна відпочити,
Як зібрали гарний урожай.
Є пшениця, гречка, просо, жито,
Овочів і фруктів — через край!

5-й учень

Будуть всі і ситі, і багаті,
Буде скрізь лунати пісня й сміх.
Ну, а на сьогоднішньому святі
Ми гарнесенько розкажемо про всіх.

6-й учень

І про моркву й часничок зубатий,
Про цибулю, редьку й буряки,
Бо зійшлись усі на гарне свято
Гарбузові дружні свояки.

Виходить дівчинка, на голові у неї кокошник з намальованою морквою.

 

Морква

Я сама сиджу в коморі,
А коса моя надворі.
Ви вгадали — я морквина
І солодка, й незамінна.

Мене люблять всі малята,
Кролики та ще зайчата.
Мене варять і печуть,
Та й сиру мене гризуть.

Торт із мене смачний дуже,
Ось яка я морква, друже!
Я красива і чарівна —
Дуже-дуже вітамінна!

Виходять огірочки з кокошниками на голівках.

Огірочки

Ми зелені огірочки,
Дуже гарні й запашні!
Поскладали нас у бочки,
Та й солоні ми смачні!

Насолили нас багато,
Бо як землю вкриє сніг,
Щоб у будень і у свято
Кожен нас поїсти зміг!

Діти виконують пісню ………………

Квасоля

В нас білесенькі хустинки,
Ми — маленькі квасолинки.
Виростали у стручках,
А смачні у пирогах,
І у супчику, в борщі.
Покуштуйте нас мерщій!

 

Капуста

І таке, ото, бува:
В мене — лише голова.
Сто хустиночок на ній,
Полічити їх зумій!

Хочеш їсти голубці?
Познімай хустинки ці!
Я, капуста головата,
Дуже рада всіх вітати!

Навесні і в зиму злую
Вітаміни вам дарую.
Я про всіх, про всіх вас дбаю —
З святом всіх гостей вітаю!

Буряк

Я червоний буряк. Всім корисний, чи не так?
Борщ із мене люблять діти,
Квас із мене можна пити.
Сік корисний і смачний —
Подивись-но, я який!
Всіх салатами годую, але я іще й лікую!

Гарбуз

Я — гарбуз, я радість ваша,
бо насіннячко смачне!
А яка із мене каша!
Словом, люблять всі мене.

Часу дарма не марнуйте,
Краще кашу покуштуйте!
Знає, навіть, це й дитина,
Що я й лікарська рослина!

Картопля

Мене смажать, мене варять,
Мене тушать і печуть.
На вогні великім шкварять,
Чистять, ріжуть і товчуть.

Страва ситна і відмінна,
В кожній хаті незамінна.
І смачна для всіх осіб —
Я, картопля, — другий хліб!

З мене можна готувати
І млинці, і деруни.
І до столу подавати
Пампушки і вергуни.
І вареники в сметані,
Зрази, бабки і пюре.
Різні страви, дуже гарні,
Апетит уже бере!
Без картоплі й без води:
Ні туди і ні сюди!

Цибуля

Цибуля так під сонечком блищить,
Що хочеться почистити і з’їсти.
Почистиш, а тоді заплачеш вмить.
Вона відкаже: «А не будеш лізти!»

Та від хвороби все одно спасає,
Бо вітаміни й добрі ліки має!
Цибульку їсти кожен день беруть,
Хоч регулярно сльози ллють.

Часник

А часник біленький і такий пахучий,
І такий зубастий, і такий пекучий.
А візьмеш до сала й чорної шкоринки,
Аж язик втікає, вибігають слинки.

З м’ясом і в салатах він так смачно пахне,
Хто зайде на кухню, так відразу й ахне!
Він людей лікує, хворість відганяє.
Той завжди здоровий, хто часник вживає!

Петрушка

А у мене, а у мене
Листя гарне і зелене.
І приємне, й запашне —
Дуже люблять всі мене.
Я і ліки, і приправа.
Ну яка без мене страва?
Вітамінів стільки маю!
Різні страви прикрашаю.
Корінець біленький в мене,
Я — петрушечка зелена!

Учениця

Осінь розгулялася в нашому садочку,
Стала розфарбовувать кольором листочки.
Медом-соком груші наливати стала,
Я одну сьогодні грушку скуштувала!

 

А вона, неначе медом вся налита!
Просто в роті тане, дуже соковита!
Я зробила висновок осінню нежданно:
Українські груші — кращі за банани!

Діти виконують пісню ………

Учень

Як пахнуть яблука в осінньому саду!
Налиті сонцем, росами умиті!
Я в сад осінній з друзями іду.
Там яблука червоні, соковиті.

 

Аж просяться до рук покуштувать,
Такі привабливі під сонцем стали!
Я буду ними друзів пригощать,
Щоб осінь цю вони запам’ятали.

Учень

А які смачні горішки!
Хоч тверді — не роздушить.
Молоточком вдарю трішки
та й розкриються умить!
Серединки в них смачні:
Друзям будуть і мені!

Осінь. А зараз прийшов час для загадок.

  • Що то за витвір? Ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь.)
  • На городі молода
    Пишні коси розпуска.
    У зеленії хустинки
    Золоті хова зернинки. (Кукурудза.)
  • Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)
  • Без вікон, без дверей повна хата людей. (Гарбуз.)
  • Дівка в коморі, а коса її надворі. (Морква.)
  • У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду. (Калина.)
  • В теплий дощик народився, Парасолькою накрився. Може б з лісу пострибав, якби другу ногу мав. (Гриб.)
  • Бджілкам -— взяток,
    Діткам — каша,
    Корівкам поживна паша. (Гречка.)
  • Один — ллє, другий — п’є, а третій росте. (Дощ, земля, рослини.)
  • Сидить Марушка в семи кожушках.
    Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)
  • Білі зуби маю, та усі ховаю.
    Довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза.)

Вчитель. А тепер діти загадки загадають.

1-ша дитина. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля.)

2-га дитина. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста.)

3-тя дитина. Товстий Гнат — при землі не знать. (Буряк.)

4-та дитина. Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Маківка.)

5-та дитина. Має сім шкір, витискає сльози всім. (Цибуля.)

6-та дитина. Літом одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево.)

7-ма дитина. Червоний колір, а винний смак. Камінне серце — в чому це так? (Вишня.)

8-ма дитина. Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою — добре! (Груша.)

9-та дитина. Не розбивши горщика, каші не з’їси. (Горіх.)